amidah
sleepless elite
Я бачу веселі речі, веселий світ. Намисто давно розірвалось, розкатились частинки у різні сторони. З того сміятись не слід. Але. Ти пишеш маленькі слова на папері, що стануть пізніше моєю промовою, моєю програмою з натовпом дурощів, морем ченців і священих книг. Все написано красною, високою мовою, з пафосом, з ятями - так, як бажає народ. Свято зкінчилось, та я не відмовлюсь від змін. Ти не підпишеш свій текст через тінь обережності. Пізно, бо текст випадково потрапив в руки знавців - їм не складно впізнати за почерком автора диких промов. Нам обом врешті-решт веселитись на чорній каторзі або лежать без голів десь у ямі народній поряд з малим хлопчиськом, що майже зміг позбавитися наркотичної залежності. Я визнаю всі помилки в твоїй голові, я відповім за усі нерозумні вчинки. Тільки не зупиняй перо, олівець, не відкладай убік і крапку не став, доки не захоплять нас в полон ворожі військові чи, може, лихі думки. Це кінець, а я вже казала, що нас чекає в кінці.

@темы: nothing, rhyme-rhyme